Технологічна зрілість (TRL) як інструмент узгодження інноваційного процесу й облікових рішень підприємства

Анотація

Стаття присвячена дослідженню показника «технологічна зрілість» та необхідності його використання в обліково-аналітичній системі підприємства при відображенні інноваційної діяльності підприємства. Визначення такого показника дає змогу мінімізувати технічні, фінансові та ринкові ризики, оптимізувати структуру інвестицій та забезпечити досягнення стратегічних цілей розвитку. Значення технологічної зрілості виходить за межі суто технічного виміру. Це поняття виконує роль системного індикатора, що поєднує інженерні характеристики, ринкову привабливість, економічну доцільність, управлінські пріоритети та обліково-аналітичні критерії. В умовах цифровізації, прискореної інноваційної динаміки та зростання частки нематеріальних активів у структурі капіталу підприємств, технологічна зрілість стає одним із головних орієнтирів стратегічного планування.

В статті визначено і охарактеризовано етапи становлення поняття «технологічної зрілості», оскільки це є необхідним для розуміння еволюції підходів щодо оцінювання інновацій та формування сучасних методів управління технологічними ризиками. Аналіз таких етапів дозволяє не лише відтворити закономірності формування показників рівнів технологічної готовності як наукової категорії, але й обґрунтувати її потенціал для застосування в економічній, управлінській та обліковій сферах. Досліджено концепцію «Рівні технологічної зрілості» (Technology Readiness Levels (TRL)). Це шкала, яка складається з дев’яти послідовних рівнів, кожному з яких відповідали чіткі технічні критерії, експериментальні докази та документальні підтвердження інноваційного процесу. Такий підхід забезпечує уніфікацію процесу оцінювання етапів інноваційного процесу, дозволяє стандартизувати звітність, синхронізувати інженерні, управлінські та фінансові рішення й суттєво знизити технологічні ризики.

Зроблено пропозиції щодо інтеграції показників рівнів технологічної готовності у нормативну базу бухгалтерського обліку, що дозволить об’єктивно визначити стадію розвитку технології, і усунути суб’єктивність у рішеннях щодо розмежування витрат на дослідження та розробку, капіталізації витрат та визнання нематеріальних активів.