Оптимальна податкова система: практичний та історико-економічний аспекти

Анотація

Метою статті є аналіз можливостей створення «оптимальної податкової системи» з погляду історичного розвитку оподаткування, практичних потреб економіки та принципів, закладених у класичних теоріях, а також визначення критеріїв щодо можливостей реалістичності її створення. Особливу увагу приділено визначенню критеріїв оцінювання оптимальності податкової системи, дослідженню можливостей їх практичної реалізації та обґрунтуванню факторів, що визначають реалістичність побудови ефективної податкової моделі в сучасних умовах.

У статті порівнюються класичні підходи до оптимального оподаткування з практичними викликами, які постають перед країнами. Проаналізовано ключові критерії оптимальності, їх реалістичність на практиці, а також причини, чому різні країни формують різні моделі оподаткування. Через кейси конкретних країн показано, що «оптимальність» - це компроміс між ефективністю, рівністю, рівнем довіри та здатністю адміністрування. Розглянуто теоретичні засади моделей Ремзі, Міррліса та теореми Аткінсона-Стіґліца, а також досліджено можливості їх застосування в сучасній податковій практиці. На основі порівняльного аналізу податкових систем Швеції, Естонії, Польщі, Німеччини, Грузії та України показано, що поняття «оптимальності» не має універсального характеру і формується як компроміс між економічною ефективністю, рівнем соціальної справедливості, інституційною довірою, якістю державного управління та спроможністю податкового адміністрування. Окрему увагу приділено впливу тіньової економіки, поведінкових особливостей платників податків, рівня цифровізації податкових процесів та адміністративної спроможності держави на результативність функціонування податкової системи. Сформульовано принципи побудови найбільш життєздатної податкової системи, здатної забезпечити баланс між фіскальною достатністю, стимулюванням підприємницької активності, інвестиційного розвитку та соціальною справедливістю.

Зроблено висновок, що повністю оптимальної системи немає, є лише компромісні моделі, що працюють у конкретному інституційному середовищі, а оптимальність – це не універсальна формула, а відповідність системи умовам конкретної економіки. Перспективами подальших розвідок є детальне дослідження виявлених прогалин у дослідженнях податкових пільг, систематизація їх еволюції та оцінка їхнього впливу на поведінку платників податків.