Сталий розвиток громад: стратегічне управління в умовах децентралізації та публічне право

Анотація

У статті досліджуються впливи реформи децентралізації на ефективність управлінських рішень, інтеграцію місцевих стратегій із регіональними та національними документами, а також роль публічного управління у забезпеченні прозорості, координації та результативності реалізації стратегій сталого розвитку. Метою дослідження є комплексне вивчення теоретичних та практичних засад стратегічного управління сталим розвитком територіальних громад в умовах децентралізації публічної влади та крізь призму публічного права. Особлива увага приділяється ролі правових механізмів у формуванні, реалізації та забезпеченні стратегій сталого розвитку, а також впливу реформи децентралізації на розподіл повноважень і відповідальності між державними органами та місцевим самоврядуванням. Дослідження актуалізоване сучасними викликами, що постали перед українськими громадами в умовах післявоєнного відновлення, а також необхідністю забезпечення економічної стійкості, соціальної згуртованості та екологічної безпеки.

У роботі застосовано комплексний підхід, що поєднує аналіз національного та міжнародного законодавства, огляд наукових публікацій і практичних кейсів, систематизацію нормативно-правових актів, а також логічний та порівняльний методи дослідження. Особлива увага приділяється багаторівневому стратегічному плануванню, інституційній спроможності органів місцевого самоврядування, публічному управлінню та застосуванню міжнародних стандартів сталого розвитку. Досліджено взаємозв’язок між правовими рамками, децентралізацією та ефективністю стратегічного управління на рівні громад, що дозволяє оцінити вплив нормативно-правових і організаційних механізмів на досягнення сталого розвитку.

Отримані результати дозволяють зробити висновок, що сталий розвиток громад досягається через синергію стратегічного планування, інституційної спроможності та публічно-правового забезпечення. Наукова цінність дослідження полягає у поглибленні розуміння взаємозв’язку сталого розвитку, стратегічного управління та публічного права, а практична значущість – у формуванні рекомендацій щодо вдосконалення правового та управлінського забезпечення розвитку територіальних громад. Результати можуть бути використані органами місцевого самоврядування, державними установами та науковцями для підвищення ефективності управління, інтеграції міжнародних стандартів сталого розвитку та планування післявоєнного відновлення українських громад